V niedziela wielkanocna

«Літургійне сповіщення слова Божого, особливо під час євхаристичного зібрання – це не стільки час роздумів і катехетичного повчання, скільки час діалогу між Богом і Його народом, діалогу, в якому проголошуються прекрасні істини про спасіння та постійно наново підтверджуються вимоги Завіту. Зі свого боку, Народ Божий зібраний, щоб відповісти на цей діалог любові, віддаючи подяку й хвалу, а також показуючи свою вірність справі безперервного «навернення» (Йоан Павло ІІ, «Dies Domini», 41).

Вступні примітки:

Домашню Літургію можна організувати перед або після загальної участі в Святій Літургії в храмі чи спільного перегляду трансляції. Найкраще зробити це в неділю в першій половині дня. Ця година може бути хорошою підготовкою до участі в трансляції Святої Меси.

Батьки нехай заохочують дітей взяти участь у цій Літургії – важливий тут приклад батьків, котрий притягуватиме дітей, та створення доброї атмосфери любові й молитви. Літургію, якщо це можливо, веде батько –  голова родини.

Підготовка:

– домашній вівтар – стіл, накритий білим обрусом, хрест, свічка (наш домашній пасхал), інші декорації, котрі ми вже зробили на пасхальні свята;

– Святе Письмо із зазначеними текстами читань і псалму V великодньої неділі (це має бути книга, урочисто поміщена на домашній вівтар). Варто, крім цього, кожному мати перед собою текст, бо це допоможе під час ділення Словом Божим (І читання: Діян 6, 1-7; Пс: Пс 33, 1-2. 4-5. 18-19; ІІ читання: 1 Пт 2, 4-9; Євангеліє: Йн 14, 1-12).

ХІД ЛІТУРГІЇ:

  • Знак Хреста:  «В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».
  • Запалення родинного пасхалу (свічки) зі словами «Світло Христове» (Відповідь – «Богу подяка»).
  • Пасхальна пісня.
  • Вступний коментар (читає батько або хтось із учасників):

Наш Добрий Пастир, Ісус Христос, дає нам сьогодні прекрасну обітницю: «В домі Мого Отця багато осель… йду приготувати вам місце». Дім – це все, чого ми найбільше прагнемо: близькі, мир, безпека, любов – і одночасно те, що нам так часто не виходить. Наші оселі на землі – не тривалі чи досконалі, це передбачення Дому в небі. Ми б хотіли туди потрапити, хотіли б уже жити в такій досконалій люблячій родині дітей Божих, але як туди дійти?

У сьогоднішньому Євангелії ми читаємо фрагмент про Останню Вечерю, коли Ісус саме заповідав учням Свій відхід; учні почуваються настрашеними й загубленими – як їм тепер жити, як віднайти дорогу? Щоб зміцнити їхню та нашу віру, Ісус показує їм Дім Отця та говорить про шлях, котрий веде до цього дому. Ми не мусимо шукати той шлях напомацки, бо Дорога Сама прийшла до нас, достатньо увійти на неї. Ісус говорить: «Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця, як  через Мене».

  • Молитва. У спонтанній молитві просимо Святого Духа відкрити наші серця на Слово Боже та допомогти нам це слово впровадити в життя. Можна використати й готову формулу, напр.,

«Духу Святий, Боже, Ти у день народження Церкви благоволив у видимому вигляді зійти на апостолів, щоби просвітити їхній розум, запалити серце, укріпити їх у вірі та освятити їхнє життя. Благаємо Тебе: будь завжди з нами і наповнюй нас своїми дарами. Осявай нас у сумнівах, утішай у скорботі, рятуй у небезпеках, підводь після падінь, прав нами у своїй премудрості та об’єднуй у взаємній християнській любові, щоб всі ми жили у згоді й святій єдності як одна сім’я Божа. Просимо Тебе: приведи нас до блаженної вічності, щоб у ній, разом із сонмами Ангелів і Святих, ми Тобі дякували і Тебе славили на віки вічні. Амінь».

  • Спільне читання слова Божого: Читаємотак, як на Святій Месі, тобто всі читання та – якщо це можливо – спів чи декламація псалму й акламації (вибраний вірш) перед Євангелієм. Євангеліє найкраще прочитати батькові з Біблії, урочисто поміщеної на домашній вівтар; читання й псалми ділимо між учасниками. Важливо, щоб усі уважно слухали читання. У свої тексти дивимося пізніше – на розмові та діленні Словом Божим.

Тексти подаємо далі, їх можна також знайти тут: https://credo.pro/2011/05/116105

  • Розмова на тему прочитаного для кращого розуміння текстів (Бог говорить до Свого народу):

– Батько ставить питання, відповіді шукаємо в Слові Божому (у дужках – підказки для ведучого, але спочатку намагаємося знайти відповідь самостійно).

Старайтеся адаптувати питання й хід розмови таким чином, щоб вона була зрозумілою вашим дітям, наштовхуючи їх на пошуки відповіді в Слові Божім; уважно й з повагою слухайте своїх дітей, бо Господь Бог часто промовляє до нас через них.

  • Які асоціації ми маємо зі словом «дім»?
  • Що таке «дім Отця» та як до нього увійти? (Йн 14,2 i 14,6) (до дому Отця в небі можна дійти тільки вірою в Ісуса Христа, Котрий є єдиною дорогою до Отця).
  • Чому Ісус назвав себе «дорогою, і правдою, і життям»”? Що ці 3 слова означають для нашого життя?
  • Св. Петро в ІІ читанні говорить про будову якогось дому. Що це за дім? Для чого він побудований? Хто є його наріжним каменем? А ми хто в цій будівлі? (духовна святиня, збудована для принесення духовних жертв, приємних Богові; наріжним каменем її є Христос, а ми – живе каміння цієї будівлі).
    • Тут можна заспівати з дітьми пісеньку: «Зернинка до зернинки».
  • Як ми розуміємо слова з 1 Петр 2,9?
  • Церква – духовна святиня Бога на землі. Чи для нас Церква є нашим домом, чи ми вміємо в ньому служити одне одному, як перші християни з Діян 6,1-7?
  • Ділення Словом Божим (Бог говорить до мене).

–  Батько заохочує, щоб після хвилі тиші кожен бажаючий поділився тим, як Господь Бог промовив до мене особисто в цьому слові, що для мене тут найважливіше, нове, що мене торкнулося. Говорю в першій особі (напр., я почув, я зрозумів…, Господь Бог мені сказав…), не повчаю та не оцінюю інших. Можна також лише прочитати речення, яке найбільше привернуло мою увагу.

У діленні можуть (але не мусять) допомогти такі питання:

  • Чи я всім серцем прагну дійти до дому Отця в небі?
  • Чи Ісус є для мене «дорогою, правдою і життям»? Як це проявляється в моєму житті?
  • Чи я приношу духовні жертви, приємні Богові? Які?
  • Яким чином я служу Церкві, моїй парафії, щоб вона була прекрасною духовною святинею на славу Божу?
  • Спонтанна молитва як наша відповідь на Слово Боже; це може бути спочатку прослава Отця, Котрий чекає на нас із любов’ю, подяка Ісусові за Церкву – дім Божий на землі, перепрошення за нашу слабку віру в дорозі до Отця, прохання про витривалість на шляху, за нашу родину, парафію, Церкву та всіх потребуючих.
  • Молитва «Отче наш».
  • Передайте одне одному знак миру  (напр., подати руку, обняти – прояв примирення, взаємного прощення).
  • Батько читає молитву на завершення:

Всемогутній, вічний Боже, постійно зміцнюй в нас силу пасхального таїнства, щоб ті, яких Ти у святому Хрещенні благоволив відновити, під Твоєю опікою та з Твоєю допомогою принесли щедрий плід і осягнули радість вічного життя. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, котрий з Тобою живе й царює в єдності Святого Духа, Бог, на віки вічні.

             (Колекта V Великодньої Неділі).

Всі відповідають: Амінь.

  • Благословення: батько по черзі накладає руки на голову жінки й дітей та благословляє їх, роблячи знак хреста на чолі, потім одне одного благословляємо знаком хреста, але вже без накладання рук.
  • Пісня: «Церква – це не лише дім» або «Ми йдемо у дім, де завжди весна» або інша.

ТЕКСТИ ЛІТУРГІЇ СЛОВА  (V Великодня неділя, рік А )

Перше читання Діян 6, 1-7

Читання з Діянь Апостолів

Тими днями, коли зростала кількість учнів, почалися нарікання елліністів на юдеїв, що, мовляв, їхніх вдів занедбують  при щоденному слу­жінні. Скликавши громаду учнів, Дванадцятеро сказали: «Не годиться нам, облишивши Боже Слово, прислуговувати при столах. Виберіть, брати, з-поміж вас добре засвідчених сімох мужів, сповнених Духа та мудрості, й ми по­ставимо їх на це служіння. Ми ж постійно перебуватимемо в молитві та служінні слова!». Всій громаді сподобалося це сло­во. І вони вибрали Стефана – му­жа, сповненого віри і Святого Ду­ха, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і Миколу, прозеліта з Ан­ті­охії. Їх поставили перед апостолами, і, помолившись, ті поклали на них ру­ки.  А Боже Слово росло; кількість уч­нів у Єрусалимі дуже множилася; також і серед священиків дуже багато були слухняними вірі.

Слово Боже

Псалом респонсорійний

Пс 33, 1-2. 4-5. 18-19 (П.: пор. 22)

Яви нам милість, бо в Тобі надія

або: Господи, нехай буде на нас Твоє милосердя, оскільки на Тебе ми поклали надію

або: Алілуя.

Ликуйте, праведні, у Господі – *

хвала праведним личить.

Прославляйте Господа на арфі, *

на десяти­струнному інструменті Йому вигравайте.

Бо праведне Господнє слово , *

і всі Його діла вірні.

Він любить праведність і справедли­вість, *

милістю Господ­а  земля повна.

Адже очі Господні на тих, які Його бояться, *

котрі покладають надію на Його милосердя,

щоби спасти їхні душі від смерті, *

прогодувати їх під час голоднечі.

Друге читання 1 Пт 2, 4-9

Читання з Першого Послання святого апостола Петра

Улюблені! Приходячи до Господа – живого Каменя, відкинутого як непридатний людьми, але Богом вибраного, дорогоцінного, і ви самі, немов живе каміння, споруджаєтесь в духовний дім, щоби бути святим священством, прино­си­ти духовні жертви, приєм­ні Бо­гові, через Ісуса Христа. Адже в Писанні зазначено: «Ось, Я кладу на Сіоні камінь наріжний, вибраний, коштовний; і хто вірить у Нього, не буде засоромлений». Отже, для вас, які вірите, – честь, а для тих, хто не вірить, – «камінь, який  бу­дівничі відкинули як непридатний, він став наріжним» та «каменем спотикання, і скелею спокуси». Вони спотикаються, не ві­рячи в Слово; на це вони й постав­лені. А ви – рід вибраний, царське свя­щенство, святий народ, люд при­дбаний, аби звіщати чудесні діла Того, хто вас покликав із темряви до свого дивовижного світла.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм

Алілуя, алілуя, алілуя

Я є дорога, і правда, і життя!

Ніхто не при­ходить до Отця, якщо не через Ме­не.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє

Йн 14, 1-12

† Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Хай не тривожиться ваше сер­це: віруєте в Бога і в Мене вірте. В домі Мого Отця багато осель. Якби так не було, то чи Я сказав би вам, що йду приготувати вам міс­це? І якщо піду та приготую вам міс­це, то Я знову прийду і візьму вас до себе, щоби де Я, там і ви були. А куди Я йду, ви дорогу знаєте». Каже Йому Тома: «Господи, ми не знаємо, куди Ти йдеш. Тож як мо­жемо знати дорогу?». Ісус говорить йому: «Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не при­ходить до Отця, як  через Ме­не. Якби ви Мене знали, то знали б і Мого Отця. І відтепер знаєте Його і бачили Його!». Каже Йому Филип: «Господи, по­кажи нам Отця, – і цього нам вис­тачить». Говорить йому Ісус: «Стільки ча­су Я з вами, і ти не знаєш Мене, Фи­ли­пе? Хто Мене бачив, той і Отця ба­чив. Як же ти говориш: “Покажи нам Отця?” Хіба ти не віриш, що Я є в Отці, й Отець є в Мені? Слова, які Я кажу вам, не від себе кажу. Отець, який у Мені перебуває, – Він і творить діла свої. Вірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені. Якщо ж ні, то через самі діла вірте. Воістину, воістину кажу вам, що той, хто вірить у Мене, діла, які Я роблю, робитиме і він – навіть більші від них чинитиме, бо Я іду до Отця».